У ЄС оцінили, коли Україна може стати членом союзу, - The Guardian

Україна та Молдова у понеділок у Люксембурзі офіційно стартують перший етап переговорів про членство в ЄС.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.

Високопосадовці ЄС та міністри України і Молдови офіційно запустять переговори щодо "першого кластера" - розділів зводу правил ЄС, що охоплюють верховенство права та демократію.

Це відкриває двері до переговорів з інших напрямків: єдиного ринку, навколишнього середовища, економічної та соціальної політики.

Старт став можливим після того, як квітневі вибори в Угорщині привели до влади новий уряд, а минулої п'ятниці країни-члени ЄС одноголосно погодилися відкрити перший кластер.

У спільній заяві президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніо Коста відзначили "рішучість, мужність та наполегливу працю, продемонстровані обома країнами".

Президент Володимир Зеленський у відповідь заявив: "Україна робить усе необхідне, і важливо, що ЄС також дотримується свого слова. Відкриття першого кластера - це значна політична та моральна підтримка нашої держави та нашого народу".

За оцінками чиновників ЄС, за наявності достатньої волі Україна може завершити технічні переговори приблизно за чотири роки.

Водночас вони визнають, що остаточне рішення про членство є політичним - для вступу країна повинна прийняти тисячі європейських законів і отримати одноголосне схвалення всіх членів ЄС.

Експертка аналітичного центру Bruegel і колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має значення.

"Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо", - сказала вона.

Водночас Граббе попереджає, що це буде "перевірка реальності" для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати адміністративно.

Граббе підкреслює: Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід "безпека на першому місці" - якнайшвидше інтегрувати країну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м'яким.

"Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у сфері безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки - це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептиком", - наголосила Граббе.

Експертка додала: "Вони не збираються повертатися до Росії, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки.

ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення нашої майбутньої безпеки".

Посадовці ЄС загалом високо оцінюють зусилля Києва щодо реформ. Гучні арешти - зокрема, минулого місяця глави ОП Андрія Єрмака, якому повідомили про підозру у великому корупційному розслідуванні (він заперечує всі звинувачення), - у Брюсселі сприймають як позитивний сигнал серйозного ставлення влади до антикорупційних розслідувань.

Однак похвалу пом'якшує розчарування темпами реформ: Україна виконала лише 15% із 10-пунктного плану, узгодженого у грудні 2025 року між єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос і віцепрем'єром Тарасом Качкою.

План передбачає, зокрема, зміцнення незалежності НАБУ і САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.

Нагадаємо, відкриття першого кластера переговорів стало можливим після того, як Угорщина зняла блокування: Києву та Будапешту вдалося погодити 10 із 11 вимог щодо євроінтеграції.

У травні 2026 року канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав ЄС якнайшвидше перейти до практичного етапу переговорів, наголосивши, що двосторонні суперечки між Києвом і Будапештом не повинні блокувати євроінтеграційний курс країни.

На початку червня кіпрське головування в Раді ЄС розпочало підготовку до формального відкриття першого кластера.