Космос змінює людський організм назавжди: результати унікального експерименту NASA

Астронавт Скотт Келлі провів на МКС 340 днів, поки його брат-близнюк Марк залишався на Землі. Протягом усього цього часу вчені моніторили стан обох чоловіків. Результати дослідження виявилися несподіваними.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на наукове дослідження, опубліковане у журналі Science.

Дослідження зафіксувало чіткі зміни в організмі Скотта Келлі як на фізіологічному, так і на молекулярному рівнях. Попри те, що загальні показники здоров'я астронавта залишалися хорошими, вчені помітили декілька важливих трансформацій.

У космосі Скотт став трохи вищим і водночас втратив частину м'язової маси - це типова проблема, з якою постійно стикаються космічні екіпажі через відсутність гравітації.

Крім того, Скотт повернувся на Землю на 5 мілісекунд молодшим за свого брата-близнюка через ефект уповільнення часу.

Найбільше вчених вразили хромосоми астронавта, а саме їхні кінцеві ділянки - теломери, які відповідають за старіння клітин. На орбіті теломери Скотта подовжилися, що зазвичай свідчить про уповільнення процесів старіння. Проте після повернення додому вони швидко повернулися до початкового стану.

Експеримент спростував міфи про те, що космос повністю переписав ДНК астронавта, але підтвердив зміни у так званій експресії генів - тобто у тому, як саме організм ці гени використовує.

Навіть через шість місяців після приземлення близько 7% генів Скотта працювали інакше, ніж у його брата на Землі.

Науковці виявили 811 генів у різних типах клітин, які так і не повернулися до початкового рівня.

Більшість із цих клітин безпосередньо пов'язані з двома критичними процесами:

Робота імунної системи: космос змушує захисні сили організму постійно перебувати у стані стресу чи гіперактивації.

Відновлення ДНК: клітини змінюють режим регенерації, намагаючись захиститися від космічного випромінювання.

Окрім фізичних змін, тести зафіксували погіршення когнітивних навичок Скотта. Його швидкість мислення та точність ухвалення рішень знизилися і залишалися на низькому рівні навіть після адаптації на Землі.

Вчені зазначають, що такі симптоми є поширеними серед екіпажів, і тепер NASA має розробити нові заходи безпеки та захисту для тривалих подорожей у глибокий космос.

Водночас науковці наголошують: це дослідження було першим у своєму роді, і його результати базуються лише на одному пацієнті.

Щоб зрозуміти, чи є такі зміни загальним правилом для всіх людей чи це просто унікальна особливість організму Скотта Келлі, NASA необхідно провести додаткові тести з іншими астронавтами.

Ще більше цікавого:

• "Штучне сонце" може дати людству безмежну чисту енергію: що випробовує Китай
• Літак NASA X-59 вперше розвинув надзвукову швидкість: що це означає для місії Quesst