Території чи добробут? Українці в опитуванні висловився, що важливіше

Більшість українців вважають збереження державного суверенітету та незалежності важливішими за особистий фінансовий добробут.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Соціологи запитали українців, що для них важливо більше: суверенітет і незалежність чи особистість фінансового добробуту.

Результат показав явну перевагу:

• 59% назвали важливим суверенітет і незалежність;
• 29% вважають добробут важливим за суверенітет.

В іншій частині запитань порівнювали територіальну цільність та добробут населення. Тут різниця менш виражена:

• 48% віддають перевагу територіальній цілісності;
• 40% вважають добробут важливим.

Інфографіка: КМІС

Як зазначили соціологи, такий розподіл зумовлений різним ставленням українців до цих категорій. Вони пояснили, що "більше українців готові обговорювати тимчасові територіальні втрати, ніж питання суверенітету і незалежності України".

Соціологи запитали разом і отримали чітку картину.

39% респондентів вибрали "державницьку" позицію в обох парах - для них і територіальну цілісність, і суверенітет важливіші за добробут.

Натомість лише 21% опитаних так само віддали перевагу матеріальному добробуту в усіх випадках.

Таким чином, для майже чотирьох із десяти українців і територіальна цілісність, і державний суверенітет залишаються пріоритетом навіть в умовах війни. КМІС порівняв результати опитувань 2020 та 2023 років - результати виявилися майже ідентичними.

У жовтні 2020 року 52% українців вибрали незалежність і цільність кордонів важливими за добробут населення, 33% - навпаки.

У грудні 2023 року, після повномасштабного вторгнення, цифри практично не змінилися: 53% обрали державницьку позицію, 34% - добробут.

Нові дані показують важливу різницю: українці значно твердіше підтримують суверенітет і незалежність, ніж територіальну цілісність як окрему категорію.

Нагадаємо, нещодавнє опитування КМІС показало, що 88% українців очікують перезавантаження центральної влади після завершення війни. Зокрема, до 67% зросла частка тих, хто виступає за зміну президента.

В іншому дослідженні соціологи з'ясували ставлення українців до статусу російської мови.

Також згідно з опитуванням "Оцінка релігійної ситуації в Україні", чверть мешканців країни вважають себе православними без конкретної приналежності до церкви.