Чому Гаїті, Кюрасао та Кабо-Верде грають на ЧС-2026, а Україна – ні?

Кваліфікація на ЧС-2026 залишила чимало відкритих питань і наявність екзотичних для футболу країн на цих змаганнях у когось викликає подив. Але це все можна пояснити.

На чемпіонаті світу з футболу в розпалі другий тур, але все ще доводиться зустрічати подив сторонніх спостерігачів: "А як це так, що Гаїті, Кюрасао та Кабо-Верде грають на чемпіонаті світу з футболу, а Україна ні? У нас все так погано з футболом?". РБК-Україна пояснює особливості відбору на цьогорічний мундіаль.

Почнімо з головної відмінності цьогорічного турніру: у ньому беруть участь 48 команд. Ми всі звикли до формату 32 команд, до якого FIFA прийшла у 1990-х – дебютував цей формат на чемпіонаті світу 1998 року у Франції.

Тепер же загальнофутбольна тенденція – розширювати турніри та збільшувати кількість матчів. Це вже торкнулося чемпіонату Європи (з 2016 року там грає 24 команди), Ліги чемпіонів, Ліги Європи та Ліги конференцій УЄФА (тепер там по 36 команд і загальна таблиця), ну а звичні товариські матчі для європейських збірних замінили турніром Ліга націй.

Відтак тепер на чемпіонаті світу з футболу грають загалом аж 104 матчі.

Учасники чемпіонату світу визначаються впродовж кваліфікаційного турніру у різних континентах: європейські збірні визначають найкращих у себе, команди азійського регіону - в межах свого континенту, Південна Америка має окремий відбір, як і Північна Америка, Африка та Океанія. тобто, якби відбір був би загальним для всіх, то збірна України, ймовірно, пройшла б на чемпіонат світу. Але ми конкуруємо за одне з 16 місць, передбачених для європейських країн.

І в межах європейської частини відбору збірна України змогла подолати груповий етап кваліфікації і вийшла до плей-оф раунду, який передбачав два матчі: півфінальний та фінальний. Однак з жеребом нам не дуже пощастило: у суперники дісталася команда Швеції, якій ми програли 1:3. Шведи далі здолали ще й Польщу і тепер грають на чемпіонаті світу у групі з Нідерландами, Японією та Тунісом.

Взагалі, європейська кваліфікація – найбільш конкурентна. Окрім України до фінальної частини чемпіонату світу не вийшла така топова збірна, як команда Італії. Про Польщу згадувалося вище, а ще ж немає і Данії, Греції та Румунії.

Збірним з північноамериканського регіону взагалі цього разу пощастило: через те, що турнір приймають одразу три гегемони цього регіону (Канада, США та Мексика), саме збірні цих країн не брали участі у відборі.

48 місць на чемпіонаті світу були розподілені наступним чином:

• 3 – країни-господарки
• 16 - Європа
• 9 - Африка
• 8 - Азія
• 6 - Південна Америка
• 3 - Північна Америка
• 2 - міжконтинентальний плей-оф
• 1 - Океанія

І виходить так, що Панама, Кюрасао та Гаїті, за відсутності великої конкуренції у північноамериканському відборі, виграли свої групи та вийшли на чемпіонат світу.

Збірна Кабо-Верде прекрасно провела відбірковий цикл в Африці. На секундочку, від цього континенту на чемпіонат світу не потрапили навіть такі звичні учасники цього турніру, як Нігерія та Камерун. Тому участь Кабо-Верде цілком закономірна.

Від азійського континенту може здивувати хіба присутність Узбекистану або Іраку. Але Ірак пробився на мундіаль через міжконинентальний плей-оф (де додатковий шанс отримують команди з різних частин світу, окрім європейської), а Узбекистан посів друге місце у своїх групі азійського відбору, що пропустило його до фінальної частини.

Тому особливої трагедії у тому, що Україна не потрапила на чемпіонат світу немає – це результат жорсткої конкуренції у європейському відборі, який передбачає лише 16 путівок на мундіаль. А участь невеликих держав пояснюється розширенням загальної кількості учасників і збільшення квот для країн з різних континентів, окрім Європи.

Раніше ми розповідали про історичний триумф Мохаммеда Салаха на чемпіонаті світу 2026.